SpaceX робить кроки до повторного використання: перевірений у польоті супер важкий бустер готується до повторного запуску.

У четвер о 9:40 за місцевим часом на стартовому майданчику SpaceX у Південному Техасі було досягнуто важливого етапу в розвитку повторного використання ракет. Компанія активувала бустер Super Heavy, який вже здійснював політ до краю космосу, вивільняючи помітний спалах оранжевого диму протягом приблизно восьми секунд. Цей статичний вогневий тест став першим випадком повторного запуску “перевіреного в польоті” бустера, позначеного як Booster 14, що свідчить про його можливість для незабаром повторного польоту й відкриває нову еру швидкого обслуговування ракет.

Бустер Super Heavy: Технічний огляд

Бустер Super Heavy є одним із найскладніших і найпотужніших етапів ракети, коли-небудь спроектованих. З 33 метановими двигунами Raptor у своєму ядрі, бустер здатний виробляти майже 17 мільйонів фунтів тяги — практично вдвічі більше, ніж вихід історичної ракети NASA Saturn V. Щоб уявити його розміри, уявіть фюзеляж Boeing 747, що стоїть на вертикалі. Ця величезна конструкція не лише диво інженерії, а й ключовий компонент системи Starship, яка в загальному з верхнім ступенем досягає висоти 404 фути (123,1 метра).

• Конфігурація двигунів: 33 сучасні двигуни Raptor
• Тяга: майже 17 мільйонів фунтів
• Загальна висота: 404 фути (123,1 м)
• Паливо: рідкий метан і рідкий кисень

Історія польотів та шлях до повторного використання

Бустер 14, який успішно завершив свій перший політ 16 січня, зараз під пильною увагою після нещодавнього статичного вогневого тесту. Його успішне запалення свідчить про те, що бустер наближається до готовності до повторного польоту — досягнення, яке підкріпить зобов’язання SpaceX щодо повторного використання. Історично SpaceX вдосконалювала цю модель на прикладі Falcon 9, який був перезапущений 426 разів після комплексної перевірки та відновлення. Тим не менше, бустер Super Heavy, завдяки своїм великим розмірам і щільності двигунів, становить більш серйозний виклик.

На відміну від бустерів Falcon 9, які транспортуються з місць відновлення за допомогою дронів і вантажівок до інспекційних центрів у Хоторні, Каліфорнія, бустер Super Heavy залишаються переважно на місці в Starbase. Це стратегічне рішення спрощує процес відновлення та скорочує час обслуговування. Технічні вдосконалення та уроки, отримані з програми Falcon 9, були інтегровані в дизайн Super Heavy, що дозволяє SpaceX ще більше просунутися в цілях повторного використання.

Наслідки для майбутніх місій та зниження витрат

Успішний статичний вогневий тест бустера 14 може сигналізувати про зміни в парадигмі для майбутніх запусків Starship. Повторне використання бустера, який вже довів свою надійність у польотах, може суттєво знизити експлуатаційні витрати та підтримати амбітну мету 2025 року — до 25 польотів Starship. З кожним успішним тестом SpaceX не лише вдосконалює технології бустера, а й підтверджує свої внутрішні процеси, спрямовані на швидке повторне використання та обслуговування.

Технічні досягнення в телеметрії та зборі даних з сенсорів під час цих тестів забезпечують можливість інженерам швидко виявляти потенційні проблеми, оптимізувати продуктивність двигунів і перевіряти структурну цілісність. Ці знання є безцінними, оскільки SpaceX готується задовольнити не тільки комерційний попит на запуски, а й високопрофільні місії, включаючи програму Artemis NASA для місячних місій та масштабні розгортання супутників Starlink.

Виклики з верхньою частиною Starship

Хоча бустер 14 демонструє обнадійливий прогрес, верхня частина Starship — просто відома як корабель — продовжує стикатися з серйозними інженерними викликами. Нещодавні тестові польоти в січні та березні з використанням корабля Block 2 або Версії 2 зазнали катастрофічних відмов приблизно через вісім хвилин після запуску. Основною проблемою, здається, є несподівана втрата потужності двигуна та структурний стрес, викликаний вібрацією, що призвело до обертання транспортного засобу й зрештою до його руйнування під час повторного входу.

Федеральне управління цивільної авіації (FAA) завершило своє розслідування січневої невдачі, зазначивши, що підвищені вібрації під час польоту є ймовірною причиною разом із подальшим стресом і відмовою обладнання в системі пропульсії. Хоча SpaceX впровадила 11 коригувальних заходів після цього інциденту, причина березневої невдачі залишаєтьс під розслідуванням. Ці невдачі підкреслюють складну взаємодію термічних, механічних і рідинних динамічних викликів під час повторного входу в атмосферу Землі.

Думки експертів галузі та подальший технічний аналіз

Провідні аналітики в аерокосмічній сфері високо оцінили успішне тестування перевіреного в польоті бустера. Вони підкреслюють, що інтеграція сучасних сенсорних масивів та телеметрії в реальному часі під час статичних вогневих тестів є критично важливою для підтвердження продуктивності в екстремальних умовах. За словами одного досвідченого аерокосмічного інженера, “повторне використання перевіреного в польоті бустера є трансформаційним кроком, оскільки суттєво знижує витрати на місії та покращує час обслуговування. Реальні дані, зібрані під час цих тестів, будуть ключовими для розвитку нашого розуміння операцій з високою тягою.”

Крім того, експерти зазначають, що інновації, які спостерігаються в бустері Super Heavy, включаючи його швидкий підхід до відновлення та використання механічних рук для точного приземлення, можуть встановити нові галузеві стандарти. У міру вдосконалення цих методів вони не лише підтверджують дизайн бустера, але й надають стратегічні інсайти, які можуть покращити розробку майбутніх космічних апаратів у комерційному космічному секторі.

Відновлення, відновлення та готовність до експлуатації

Однією з помітних рис програми Super Heavy є її відмова від традиційних методів відновлення, що використовувалися в епоху Falcon 9. Дизайн бустера включає безліч вдосконалень, заснованих на ітеративному тестуванні та оперативному досвіді. Тримання бустера на місці в Starbase та уникання логістичних складнощів транспортування на великі відстані дозволяє SpaceX знижувати як витрати, так і час обробки.

На відміну від значних процесів відновлення Falcon 9, які включали перевезення вантажівками між місцями приземлення, інспекційними центрами та стендами для тестування, нова система оптимізована для ефективності. Завдяки автоматизованим діагностичним інструментам і точному інженерному підходу, майбутні цикли відновлення можуть бути скорочені до кількох тижнів — критична перевага для графіків запуску з високою частотою.

Перспективи: Майбутнє програми Starship

Оскільки SpaceX детально вивчає як свої технології бустера, так і верхньої частини, наступний запуск Starship залишається невизначеним щодо того, чи використовуватиметься відновлений бустер 14, чи новий з виробничої лінії. Однак прогрес у розробці бустера Super Heavy вселяє надію, що стратегії повторного використання йдуть у правильному напрямку для кардинальної зміни економіки орбітальних запусків.

Ця еволюція є особливо критичною для програми Artemis, яка залежить від численних польотів заправки Starship, щоб підтримати місячні висадки та майбутні місії на Марс. Швидший і надійніший цикл повторного використання бустера є ключовим для дотримання як комерційних, так і державних вікон запуску на фоні зростаючої глобальної конкуренції в космосі.

Висновок

Нещодавнє випробування перевіреного в польоті бустера Super Heavy компанії SpaceX підкреслює значний крок у стратегії повторного використання компанії. Хоча виклики залишаються — особливо з верхньою частиною Starship — досягнення в технології бустерів, ефективності відновлення та потенціалу швидкого повторного польоту прокладають шлях до нової ери економічно ефективних, частих космічних місій. Як SpaceX продовжує вдосконалювати свої дизайни та процеси, експерти галузі залишаються обережно оптимістичними щодо майбутнього програми Starship та її впливу на комерційні космічні польоти та дослідження глибокого космосу.

Наступні місяці будуть критичними, оскільки SpaceX спробує об’єднати ці поступові досягнення в єдину оперативну стратегію, що потенційно означатиме драматичний зсув у підході до великих космічних місій.

Джерело: Ars Technica