Адміністрація Трампа ставить під сумнів наукове трактування раси, яке представлено в Смітсонівському інституті.

28 березня 2025 року адміністрація Трампа видала указ, спрямований на одну з найважливіших культурних і наукових установ США – Смітсоніанський інститут. Цей указ критикує експонати, які стосуються історії расизму, sexismу та інших соціальних проблем країни, стверджуючи, що ці виставки суперечать наративу про “американську велич”. Ця директива не лише ставить під сумнів історичні інтерпретації, але й цілеспрямовано націлюється на світські описи раси, які широко підтримуються науковими дослідженнями.

Адміністративні обурення та історичний ревізіонізм

Указ, що отримав назву “Відновлення правди та здорового глузду в американській історії”, викладає претензії, які часто виникають у політичній риториці: звинувачення у тому, що визнання недоліків американської історії є перезаписом її спадщини. Засуджуючи обговорення історичного расизму, sexismу та гноблення, адміністрація стверджує, що такі визнання підривають визнану роль країни у просуванні свободи, індивідуальних прав та загального добробуту. Критики вважають, що ці директиви ігнорують внутрішні суперечності держави, заснованої на революційних ідеалах і жорстокій реальності рабства та нерівності.

Іронічно, що указ засуджує стратегії, які сучасні федеральні агенції – включаючи Міністерство внутрішніх справ – використовували для збереження історичної точності, водночас підтримуючи видалення посилань на трансгендерних осіб та різні меншини з освітніх і культурних наративів. Це зіставлення створює напругу між точною науковою інтерпретацією та політично обумовленим історичним письмом.

Наукові дані проти політичних директив

У центрі суперечки знаходиться експонат у Смітсоніанському музеї американського мистецтва, що описує, як скульптура історично використовувалася як інструмент для просування наукового расизму. Виставка також чітко зазначає, що “раса – це не біологічна реальність, а соціальний конструкт”. Це твердження відповідає сучасному науковому консенсусу. Насправді, звіт 2023 року Національних академій наук підтвердив, що раса є соціально сконструйованим поняттям, а не дійсною біологічною категорією:

“У людей раса – це соціально сконструйоване поняття, оманливий і шкідливий сурогат для генетичних відмінностей між популяціями, і має довгу історію неправильного ототожнення як основної генетичної причини фенотипічних відмінностей між групами.”

Це суворе наукове розуміння суперечить вимогам виконавчого указу про перегляд, які, по суті, могли б продовжувати застарілі та дискредитовані ідеології. Зміна текстів на одному експонаті може здаватися незначною, але наслідки поширюються на широку колекцію антропології Смітсоніанського інституту та пов’язані дослідницькі програми. Експерти висловлюють реальну стурбованість, що ігнорування усталених наукових інтерпретацій може призвести до інтеграції ідеологій, близьких до євгеніки, у академічні дослідження та публічну освіту.

Технічний аналіз: перетворення науки, історії та політичного впливу

Щоб оцінити технічну дискусію, важливо дослідити перетин формування історичних наративів і наукової методології. Популяційна генетика та антропологічні дослідження спираються на складні методи аналізу даних і технології секвенування, які виявили складну, неперервну природу людської варіації. У цьому контексті спадщина та ідентичність розглядаються через призму, що інтегрує геноміку, біостатистику та екологічні фактори – а не примітивні класифікації.

Відомі експерти в галузі молекулярної біології та антропології стверджують, що підрив цих детальних наукових принципів у публічних експозиціях може призвести до спрощеного та неточного сприйняття людської різноманітності народом. Більше того, з появою історичних досліджень на основі даних і цифрових архівних практик, будь-яка спроба змінити історичні наративи без врахування емпіричних доказів несе значні ризики для академічної доброчесності.

Глибший аналіз: етичні аспекти та майбутні наслідки

Ця суперечка також піднімає ширші етичні питання щодо ролі урядового впливу в освітніх та культурних установах. Смітсоніан, як дослідницький центр та сховище національної спадщини, поєднує сфери науки та історії. Якщо політичні програми переважають над науково визнаним контентом, існує небезпека вливання упередженості в інституційні наративи, що може вплинути на фінансування досліджень у майбутньому, стратегії кураторства музеїв і підготовку нових науковців.

• Цілісність досліджень: Зміна усталених експонатів може створити прецедент для переписування великих частин академічних досліджень на користь політично вигідних висновків, а не результатів на основі доказів.
• Освітній вплив: Музеї відіграють суттєву роль у формуванні суспільного розуміння. Неправильні зміни ризикують підірвати довіру суспільства до наукових установ.
• Спадщина та пам’ять: Існує неминуча напруга між збереженням історичної спадщини нації та забезпеченням її інтерпретації через найбільш точну наукову та етичну призму.

Думки експертів та порівняння з останніми тенденціями

Експерти з різних галузей, включаючи біохімію та антропологію, висловили занепокоєння щодо наслідків політизації наукових відкриттів. Доктор Елєна Мартінес, професор молекулярної генетики в провідному університеті, зазначила: “Інтеграція складних геномних даних у наше розуміння людської різноманітності підкреслює, що раса є соціальним конструктом, а не жорстким біологічним фактом. Втручання в це розуміння може мати далекосяжні наслідки як для досліджень, так і для публічної освіти.” Крім того, проводяться паралелі з історичними моментами, коли політичні адміністрації намагалися спрямувати наукові дослідження та культурні наративи в відповідності до ідеологічних цінностей.

Недавні дебати в інших культурних установах, разом із цифровими інноваціями, що сприяють відкритому доступу до досліджень, підкреслили важливість підтримання неупередженого, заснованого на фактах зображення історії. Дотримання Смітсоніанським інститутом суворих наукових методологій робить його маяком фактичного представлення, і будь-яке відхилення від цієї моделі ризикує підірвати тривалу академічну доброчесність.

Висновок: балансування історичної пам’яті та наукової істини

Отже, виконавчий указ, виданий адміністрацією Трампа, представляє собою конфлікт між політичними мотивами та науковими фактами. Ставлячи під сумнів точне зображення раси як соціального конструкта, цей крок не лише ставить під питання усталені історичні наративи, але й загрожує технічним основам сучасної антропології та генетики. Якщо нагляд віце-президента призведе до зміни науково визнаного контенту, ця ситуація може спричинити ширший конфлікт між підтримкою академічної строгості та переслідуванням політично обумовлених історичних наративів.

У міру продовження дебатів, науковці та куратори музеїв підкреслюють, що використання останніх наукових досягнень і суворих методичних практик повинно направляти публічне розуміння. Цей інцидент нагадує, що нюансований синтез історії та науки є необхідним для точного відображення складності людської ідентичності.

Джерело: Ars Technica